Хутір козака Обухів

 

Географічні і кліматичні особливості місцевості Дніпровсько-Орільського межиріччя зумовили її заселеність вже в ранні історичні епохи, з часів кам'яного віку. На території селища досліджені кілька поселень епохи бронзи, катакомбної та зрубної культур (кінець III - початок I тисячоліття до нашої ери). В епоху бронзи на території перебував Придніпровський металообробний центр, відомий "високим рівнем" металургії того часу. Обухівка відзначена в спеціальній літературі ще й тим, що тут під час археологічних розкопок знайдені два скарбу епохи бронзи - серпи, кинджали, сокири (початок 1 тис. До н.е.).

 

У козацьку епоху відбувається поступове заселення Дніпровсько-Орільського межиріччя. Сусіднє з Обухівкою селище Єлизавето-Кам'янка згадується в джерелах вже з 1700 року. Місцевість біля Нового Кодака на правому березі Дніпра і Єлизавето-Кам'янки - на лівому березі - була жвавою, тому що тут знаходився перевіз через Дніпро.

 

Офіційна історія не вказує часу виникнення селища Обухівка. "Історія міст і сіл УРСР" повідомляє лаконічно: "населений пункт заснований у другій половині XVIII століття". Недолік документальної інформації завжди породжує чутки і перекази. Неофіційна легенда, що існує серед місцевих жителів, відносить коріння Обухівки ще до середини XVII століття. У місцевій пресі наводяться відомості, що перші згадки про хутір козака Обуха датуються 1648 роком. Легенда свідчить, що під час перипетій Хмельниччини запорізькі козаки успішно подолали степові простори і встали табором на хуторі козака Обуха. Його володінь вони не чіпали. В знак поваги. А інший маєток - польського пана Яловська - зруйнували. Звичайно, сьогодні навряд чи можливо підтвердити або спростувати цю інформацію. Однак припущення про те, що свою назву Обухівка отримала від імені першого поселенця - заслуговує на увагу. Адже прийнято вважати, що багато запорізьких селищ виросли з зимівників - хуторів і названі так на честь засновників - Діївка, Сухачівка, Карнаухівка, Гупалівка та інші.

 

Землі нинішньої Обухівки в запорізький час належали до Орельської, а потім і Протовчанської паланки.

 

З утворенням Катеринославської губернії Обухівка опинилась в її Новомосковському повіті. У джерелах збереглася коротка згадка про те, що в Обухівці, як і в інших селах Новомосковського повіту, було поширене мистецтво настінного розпису. Сто років тому, в 1905 році, на археологічному з'їзді в Катеринославі ставилося питання про збереження зразків народного мистецтва. Копії настінних розписів, виконаних в Обухівці та інших селищах були зняті.

 

Сучасна Обухівка - це місце, що дихає дуже давньою історією та є острівцем незайманої природи серед індустріалізованих міст. Варто знати та берегти історію рідного краю!

 

#Наша_незалежність #Марафон_30